Виявляється так! Несподівано кабінет української мови та літератури змінився до невпізнання: замість суворих парт – столи з паперовими серветками, ароматним чаєм та печивом. У такій літературній кав’ярні учні 8-Б класу (учитель української мови та літератури Христина Моравська) читали вірші, які звучали незвично – глибше, чесніше, ближче. Хтось обирав драйвовий ритм, а хтось – ніжну лірику.
Поезія – це не просто римовані рядки, це спосіб висловити те, на що іноді не вистачає звичайних слів.